звучить як анекдот, але як анекдот невигада-ний: під час побачення з Евеліною Ганською у Женеві він попередив, що після п'ятої вечора вона не буде його бачити, бо нічні години він проводитиме за письмовим столом. На першому місці - творчість, потім кохання і все на світі.

У другій половині 30-х років у творчості Бальзака з'являються романи зі складною структурою. їхня поява зумовлюється прагненням письменника до комплексного зображення сучасного суспільства в різних його аспектах і проявах, у всеохоплюючій пов'язаності й всепроймаючих колізіях. Звідси творення романів зі складною композицією, з великою кількістю персонажів, що представляють різні класи й прошарки суспільства, з розгортанням і переплетінням кількох сюжетних ліній. Такими, зокрема, є «Втрачені ілюзії», «Розкоші й злиденність куртизанок», «Кузина Бетта», «Селяни» та інші романи. Серед них слід виокремити роман «Втрачені ілюзії», який є одним із найкращих і найвідоміших творів Бальзака.

Цей роман створювався протягом дев'яти років: у 1837 р. з'явилася перша його частина, згодом названа «Два поети», у 1839 р. - друга частина під назвою «Провінційна знаменитість у Парижі», а через чотири роки побачила світ третя, заключна частина - «Давід Сешар, або страждання винахідника». Як й інші зрілі твори Бальзака, роман «Втрачені ілюзії» тісно пов'язаний з основною проблематикою «Людської комедії». Насамперед у ньому знаходить подальший розвиток критика буржуазного індивідуалізму, в якому письменник вбачав найбільше соціальне лихо сучасності. Він показує різноманітні прояви хижого егоїзму, але в усіх цих проявах спільна основа - жадоба вигоди й збагачення. Охоплений цією жадобою, старий Сешар, у якого «корисливість давно вже вбила всі почуття», грабує власного сина, продаючи йому свою друкарню із застарілим обладнанням. Паризькі видавці, для яких книжки «лише товар, котрий треба купити якомога дешевше й продати найдорожче», прагнуть обібрати авторів, придбати за безцінь їхні рукописи. Безчесні ділки брати Куенте привласнюють винахід Давіда Сешара і наживають на ньому мільйони, залишивши винахідника в бідності. І так скрізь і в усьому панує справжній розгул невтримної корисливості, яка роз'їдає людські душі. З особливою повнотою та виразністю Бальзак змальовує, як цей індивідуалізм та егоїзм проникають у літературу, театр, пресу, як згубно вони діють на духовну культуру. В долі другого головного героя роману Люсьєна Шардона Бальзак показує, як суспільство занапащує молодого митця, передусім тим, що розбещує його душу і тим самим убиває незміцнілий талант.

Бальзак залишив величезну творчу спадщину, одна «Людська комедія» складається з дев'яноста шести творів - романів, повістей, оповідань. Не вдаючись до їхнього каталогізування з анотаціями, вкажемо ще в його пізній творчості на дилогію «Бідні родичі», що складається з романів «Кузен Понс» і «Кузина Бетта» (обидва написані у 1846 p.). Відомий французький письменник А. Моруа в книжці «Про-

Сторінка рукопису Бальзака