Сцена з вистави «Вишневий сад». Московський Художній театр. 1915

персонажі аж ніяк не ідеальні, а живі люди. Вони викликають не стільки захоплення, скільки неспокій за них.

Найменш привабливі герої «Вишневого саду» - Гаєв і Пищик. У чеховській інтерпретації ці людські типи збуджують переважно почуття жалю, хоч і заслуговують на досить жорстке, критичне до себе ставлення. Однак повторимо, Чехов не просто поділяв християнську заповідь: «Не судіть, щоб і вас не судили», а й послідовно дотримувався її в житті й творчості. Точніше засуджував, але не виносив суворого вироку.

Найсуперечливішими і багатими на психологічні нюанси є у п'єсі два персонажі - власниця вишневого саду поміщиця Любов Андріївна Ранєвська і купець Єрмолай Олексійович Лопахін. Здавалося б, вони мають бути повними антагоністами. Він - прагматичний капіталіст, енергійний виходець із низів, який купує вишневий сад, щоб вирубати його, а вивільнену землю розбити на ділянки і продавати їх під дачі. Вона - легковажна, бездіяльна дворянка, яка розтринькала не тільки успадковане від батьків багатство, а, по суті, й своє життя, тепер продає останнє - улюблений білоуквітчаний вишневий рай - свою молодість, свої найсвітліші спогади, віддає на поталу «буржуйській сокирі», щоб на виручені гроші повернутися до невірного коханця в Париж і жити там так само безтурботно, аж поки вистачить грошей. У своєму егоїзмі та нерозважливості вона ладна розтратити гроші, які належать її люблячій і відданій доньці Ані. Із сказаного виникає цілком непривабливий образ. Однак це лише один бік медалі. І драматург розкриває нам інші риси цього персонажу. Закохана до нестями, наче напоєна якимось відьомським зіллям, ця гарна і розумна старіюча жінка спішить до свого повного краху, до своєї загибелі. Найтрагічніше те, що вона все розуміє, але безсила боротися з власним «Я». Чехов віртуозно розкриває не лише характер і почуття Ранєвсь-кої, вдачу цієї жінки, з усіма її суперечностями, а заглиблюється у проблеми людських почуттів, пристрастей, обумовлених зіткненням в одній людині розумного, упорядкованого, опанованого її волею й ірра