прогрес людського роду». Шлях до цього -художня творчість, знаряддя - мова поезії. Вирішальним кроком до здійснення шляхетної мрії було видання в 1855 р. збірки «Листя трави». До неї увійшли «Пісня про себе», «Пісня битого шляху», «Пісня про сокиру» - кращі твори поета.

Усе в них було незвичним - тематика, образи, характер віршування і головне -постать поета - могутньої, титанічної, всесильної людини, охопленої безмежним захватом.

До поезії Волта Вітмена не пасують канони відомих у XIX ст. напрямів. Тематично, образно він - і романтик, і реаліст, і натураліст та й символістські складові присутні в його творах. Багато ідей він почерпнув у філософів, що надихали романтиків, зокрема про вище духовне начало, яке проймає всесвіт і об'єднує все і вся, про свободу і незалежність людини як могутню силу, котра творить особистість. Раніше вже згадувався вплив трансценденталізму, доктрини Емерсона про «довіру до себе». Колективістські уявлення про майбутнє суспільства споріднюють поета з соціалістами-утопістами, теж ідеалістами і романтиками у сфері соціального мислення, наділеними до того ж багатою уявою і вірою у прогрес людства, його невпинний рух по висхідній.

Всі релігії, всі звичаї, поняття, уряди, все, що містилось, міститься на нашій чи на будь-якій іншій планеті, ховається в шпарини і кутки перед поступом душ на всесвітніх великих шляхах

Ідуть! Ідуть! Ідуть! Знаю, вони ідуть, та не знаю куди, Та знаю, ідуть до кращого, до чогось величного.

(«Пісня про широкий шлях», переклад М. Тупайла)

Я рясно насаджу товариські чуття, немов дерева над річками Америки, і по берегах Великих Озер, і скрізь по преріях. Я сотворю нерозлучні міста, що покладуть свої руки одне одному на плечі, Міста, повні любов'ю товаришів, Повні мужньою любов'ю товаришів.

(«Для тебе, о демократіє», переклад В. Коптілова)

Волт Вітмен захоплений матеріальним світом, усіма реальними речами, «грубими, зримими», відчутними на дотик «плодами технічної цивілізації», яка, на його думку, має перебудувати світ на нових засадах, принести щедрий добробут, розвиток усіх сфер життя.

Музо! Я приношу тобі наше тут і наше сьогодні, Пар, керосин і газ, швидкі поїзди, великі шляхи єднання. Тріумфи кожного дня: ніжний кабель Атлантики, І Тихоокеанський експрес, і Суецький канал, і Готардський тунель,

В. Вітмен. 1855