чи прямо кипіння, стрімке зростання, напруженість буття Сполучених Штатів, - провідні тенденції і події XIX ст., - у цілому дух мінливого світу мого часу, бо до цього духу я був причетний, ці події викликали в мені найжвавіший інтерес: вони завершували велику епоху... розчищуючи шлях новій, ще величнішій». Значно пізніше він писав: «Моя книга у своїй основі - автобіографічна; може, я не виказую темпераменту, не підіймаю галасу з приводу банальних пристрастей, тому що я за своїм походженням певною мірою квакер» (тобто людина, що додержується суворої моралі й стриманості у прояві почуттів, у дусі прихильників цієї пацифістської секти християн, які називали себе «товариством друзів». - К. Ш.). Ці два моменти - щонайтісніший духовний зв'язок із своїм часом, народом, країною, світом - з одного боку і автобіографічність - з другого - важливі для розуміння поезії Вітмена, її ідейного, філософського, етичного наповнення, великої кількості її сюжетів та образів.

Життєвий і творчий шлях поета. Волт Вітмен народився у 1819 р. у місцевості Лонг-Айленд, або як ще називають цей острів старою індіанською назвою в Поманоку, неподалік від Брукліна, куди невдовзі переїхала родина. Його батько був теслею. Вітмени жили звичайним життям міських ремісників. Хлопця виховували не лише батьки, а й вулиці досить великого торговельного і промислового Брукліна, що з часом перетворився на район велетенського Нью-Йорка. На формування світобачення майбутнього поета вплинула масштабність оточуючого світу - картини могутнього океану і найбільшого міста країни, її промислового, фінансового, економічного центру. Патріархальний затишок, спокійний, унормований побут, яким було колись (як воно змальоване на сторінках «Історії міста Нью-Йорка» В. Ірвінга) існування голландських колоністів, що заснували на Манхеттені своє поселення, - усе це пішло в небуття. Велетенське місто Нью-Йорк вирувало, його пульс бився у прискореному ритмі, у ньому весь час відбувалося щось нове, цікаве, сенсаційне. В родині патріотів Сполучених Штатів Вітменів шанобливо ставилися до героїчних сторінок і героїчних постатей недавньої історії завоювання незалежності Сполучених Штатів. І звичайно, загальна атмосфера 30-40-х років вплинула на бруклінсь-кого хлопчика, виховуючи його захопленим патріотом рідної країни, що свято вірить у її велич і чудове майбутнє.

Шкільне навчання Волта було коротким, як і у Марка Твена. І так само він розпочав працювати в друкарні вже в 12 років. Ще підлітком друкував свої перші поетичні спроби, тим більше, що наборна каса була під рукою. Трохи пізніше став «прислугою за все» (редактор, кореспондент, друкар і розповсюджувач в одній особі) у власній газеті. Йому всього 17 років. Він брав активну участь у політичному житті, виступав агітатором на президентських виборах, писав статті та повчальні оповідання, а також вірші. Чим би Вітмен не займався, -відчував себе борцем «за великі принципи, за могутні і славні істини». Загалом у політиці він ідеалізув все, що відбувалося в його країні, де в чому його погляди інколи плутані, наприклад щодо скасування рабства. Хоча загалом він ще в 40-х роках вважав рабство негрів несумісним із свободою білих громадян країни: «Чи можуть істинні американці народитися з рабів? Чи можуть істинні американці народитися з рабовласників?»