Під впливом творів європейських істориків доби романтизму і творів найвідоміших письменників-романтиків обох континентів (а читав Вітмен дуже багато) у нього вироблялося глибоке переконання у провідній вирішальній ролі народу в історії. Він вірить у могутність мас, чистоту й шляхетність простих людей, їхню духовність, яка долає все темне, брудне, що існує в житті суспільства. Захопленість своєрідними ідеями письменників-романтиків і філософів-трансцен-денталістів, зокрема Р. В. Емерсоном, про просте органічне життя, гармонійне сполучення духовної і фізичної праці на лоні природи, про досконалу людину як сполучну ланку між природою і Богом приводить Вітмена до різкого перегляду свого життя. Він відмовляється від праці редактора й журналіста і стає теслею, як батько. Намагаючись на практиці здійснити проголошену трансценденталістами єдність духовного і фізичного начал, тесля Волт, зводячи будинки, інтенсивно розмірковує над головними проблемами людини і світу. Слідом за послідовниками Емерсона він доходить до висновку про величезну цінність кожної людини, про сховані в ній джерела оновлення та вдосконалення. Так слова Емерсона: «Знай, що світ належить тобі. Могутній приплив духу потягне за собою відповідний переворот у світі предметів» - можна розглядати як заклик до самовдосконалення, до праці над собою, в першу чергу, над власним внутрішнім «Я», що приведе до змін на краще і зовнішнього, оточуючого людину світу. Трансценденталісти свято вірили, як і всі романтики, в особливу місію людей творчих, насамперед митців. На думку Емерсона, «поет - це той, кому невідомі перешкоди, кому підвладне і те, про що інші можуть лише мріяти, хто охоплює все розмаїття людського досвіду і є людиною». Вітмен на ранньому етапі своєї поетичної діяльності не лише поділяв ці думки, а й підсилював їх: «Я думаю, небагато знайдеться героїчних подвигів, витоки яких не знаходяться в митецькому натхненні... в усіх великих бунтівниках-оновителях світу... ми знаходимо мистецьке натхнення в його найвищому злеті...» Для того щоб гідно виконати місію поета, як це високе покликання розуміли роман-тики-літератори і філософи, Вітмен приділяє весь свій вільний час самоосвіті, читаючи книжки з різних галузей знання: від історії до міфології, від праць із релігієзнавства до досліджень з етнографії. Його цікавлять книги про стародавній світ і його культуру, популярні книжки природознавчого характеру, особливо з питань астрономії та геології. Все це дуже важливо для розуміння того, звідки в його поезії так багато різних філософських ідей, міфологічних і космічних образів тощо. Часто цитують слова самого поета, що всі ці розмаїті знання з численних джерел були для нього «перегноєм, з якого проросло Листя».

Якщо у світовій літературі шукати постаті митців, за масштабністю образів чимось схожих на Волта Вітмена, то на думку спадають імена Мільтона, Блейка, Байрона, Шеллі, Мелвілла, це з англомовних, а ще німця Гете, угорця Мадача або чеха Яна Неруди, автора «Космічних пісень». Звичайно, вони дуже різні, їхня схожість полягає лише у грандіозності космічних образів, масштабності художнього мислення, що охоплює Небо і Землю, Людину і Бога.

У цей період у житті Вітмена відбувається глибше і чіткіше осягнення свого покликання - боротьби за «стару добру справу... свободу і