Біографія. Чарлз Діккенс народився в 1812 р. у містечку Лендпорті поблизу великого портового міста Портсмута на березі каналу Ла-Манш в сім'ї чиновника казначейства морського відомства. Перші дитячі роки хлопчика пройшли в атмосфері добробуту. Та, на жаль, його батьки жили не за своїми справжніми матеріальними можливостями. Батько мав великі борги і, врешті-решт, потрапив до лондонської боргової в'язниці, де разом із ним змушена була оселитися і вся родина. Чарлз жив окремо, тоді йому було дванадцять років. Довелося розпочати трудове життя, працювати на фабриці вакси. Цей сумний період в житті Діккенса закінчився щасливо - зовсім неочікувано, як це трапляється в романах, сім'я отримала спадщину і змогла жити на волі. В Лондоні п'ятнадцятилітній хлопець став молодшим клерком в адвокатській конторі, а потім вів протоколи засідань суду, дуже точні, бо виробив власну систему стенографії. Він відвідував і засідання парламенту, публікуючи звіти про ці засідання в пресі. Такі були його перші кроки в журналістиці. Ранні нариси Боза (такий псевдонім він обрав), які привернули увагу до літератора-початківця, не були протокольними. В них яскраво виявився його художній хист, рідкісна спостережливість, схильність до критичного осмислення побаченого, до іронічного й сатиричного зображення негативних явищ суспільства й відразливих рис людської вдачі. По суті, це були соціально і морально забарвлені портрети-типи на тлі тогочасної дійсності, вади якої молодий максималіст різко заперечував, осміював, карикатурно перебільшував та загострював. «Нариси Боза», так назвав Діккенс книжку зібраних разом перших творів, мали успіх не лише в Англії, вони стали відомі в усій Європі. їхнього автора ще тривалий час величали Бозом, хоча він видав під своїм іменем вже кілька романів.

Творчість Діккенса літературознавці умовно поділяють на кілька періодів. До першого з них (30-і роки) відносять «Нариси Боза» і «Посмертні записки Піквікського клубу» (1836-1837). До другого -такі романи, як «Пригоди Олівера Твіста» (1837-1839), «Життя й пригоди Ніколаса Нікклбі» (1838-1839), «Крамниця старожитнос-тей» (1840), «Життя й пригоди Мартіна Чезлвіта» (1838-1844), а також «Різдвяні оповідання» (1843-1848). Праця над романом «Домбі і син» (1846-1848) дає початок третьому періоду у творчості прозаїка, в цей час він пише «Девіда Копперфілда» (1849-1850), «Холодний дім» (1852-1853), «Важкі часи» (1854), «Маленьку Дорріт» (1855-1857). В останній період - кінець 50-х - 60-і роки - з'явилися друком такі видатні твори, як «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1864-1865). У 1869 р. Діккенс написав більшу частину «Таємниці Едвіна Друда». Звичайно, тут названі лише найвідоміші твори письменника.

У 1836 р. ще зовсім молодим Діккенс одружився з дочкою редактора журналу, де друкувалися його твори, Кетрін Хогарт. Невдовзі він став годувальником великої родини, Діккенс все життя допомагав також батькам та іншим родичам. Доводилося дуже багато працювати, майже кожного року видавати нові романи, повісті, оповідання. Кілька разів він виїздив із родиною за кордон до Франції, Італії, Бельгії, Швейцарії. На початку 40-х років двічі побував у США. Про свої враження від цієї країни у 1842 р. написав в «Американських нотатках» і у великих розділах роману «Життя й пригоди Мартіна Чезлвіта».