![]() Від початку літературної діяльності Чарлза Діккенса минуло майже два століття. За цей час твори письменника витримали випробування найбуремніших періодів світової історії. За життя його називали «the Inimitable» - «незрівнянний», це стало начебто титулом улюбленця читачів, а в XX ст. про нього писали як про «а Novelist for All Seasons» - «романіста для всіх часів». Основні риси світогляду і художньої системи. Читачі люблять Діккенса тому, що він був митцем величезного, незвичного таланту, окриленого добротою і щирою любов'ю до людей. Його доброта була не споглядальною, а активною, дійовою. Письменник добре знав життя і бачив у ньому все темне, зле й гидке, однак намагався зберегти оптимізм. Він показував перевагу добра в людині, дарував читачеві великий заряд радості та сміху, які так часто освітлюють сторінки навіть найсумніших його творів. Як писав відомий англійський письменник Дж. К. Честертон: «Пафос всієї його творчості - радість життя, а художнє перебільшення - цілком необхідна властивість великої літератури радості». Письменник приваблює читача і своїм гумором, і своєю всюдисущою іронією. Пригоди містера Піквіка викликають веселий сміх, а, наприклад, «Американські нотатки» та «Життя й пригоди Мартіна Чезлвіта» сповнені злої ущипливої іронії. Діккенс був великий майстер сміху в усіх його проявах та нюансах - сміху теплого й дошкульного, ніжного й викривального. Йому були однаково підвладні поблажливий жарт і сатира чи сарказм. Він, як ніхто, вмів розібратися у психології негідників і святенників. На протиставленні зовнішньої пристойності та внутрішньої підлості побудовані десятки негативних образів у його книжках. Образи негідників у нього такі виразні, що запам'ятовуються назавжди. Це зловісні лиходії Скрудж («Різдвяні оповідання») і потвора Квілп («Крамниця старожитностей»), втілення корисливості та підступності - лицемір Пексніф («Життя й пригоди Мартіна Чезлвіта»), учитель-тиран і невіглас Сквірс («Життя й пригоди Ніколаса Нікклбі»), цинічний визискувач й демагог фабрикант Баундербі («Важкі часи»), фальшивий смиренник і кар'єрист Урія Гип («Девід Копперфілд») й багато інших. Імена деяких із них стали загальними іменами. Так, наприклад, образ містера Пексніфа
|