Запитання і завдання

1. До якої літературної течії належав молодий Флобер?

2. Як позначилася «романтична молодість» на подальшій творчості письменника?

3. Як ставився Флобер до літературної творчості?

Тема твору (реферату)

Творчість Г. Флобера як втілення реалізму другої половини XIX ст.

Запитання і завдання для учнів класів філологічного профілю

1. Як проявляється прихована полеміка з Бальзаком у романах Флобера?

2. Який вирок виносить Флобер «романтичному поколінню» в романі «Виховання почуттів»?

Тема твору (реферату) для учнів класів філологічного профілю

«Об'єктивний метод» Г. Флобера, його засадничі риси.

РОМАН «ПАНІ БОВАРІ»

«Пані Боварі» (1856) — соціально-побутовий роман нового типу.

Сюжет цього роману взято із життя, що загалом властиво реалістичній літературі, яка відмовилася від арсеналу «готових сюжетів», котрим послуговувалася література попередніх епох. В основі його - реальна драма, що розігралася в родині лікаря Деламара з околиць Руана, але тлумачиться вона довільно і наповнюється глибоким загальнолюдським змістом. Давався роман авторові тяжко, його листи того часу сповнені нескінченних скарг на труднощі. Коли була написана десь третина твору, Флобер влаштував його читання друзям-літераторам, і ті в один голос радили не продовжувати роботу над ним, заявляючи: «Сюжет тебе погубить». Для цього у них були серйозні підстави. І справа тут не тільки у фабульній основі сюжету, айв його характері й способі трактування. У своєму романі Флобер відмовився від інтригуючої фабули, будь-яких загострень і перебільшень, від усього, що викликає «зовнішній інтерес» до твору (чим не гребували його попередники, зокрема й Бальзак). «Про що завгодно можна написати гарно й можна написати погано» - такого погляду дотримувався Флобер у своїй зрілій творчості.

Те, що письменник зображував у «Пані Боварі», не викликало у нього ні симпатії, ні захоплення. Навпаки, змальований ним у творі світ провінційного міщанства пробуджував у автора глибоку відразу, на що він постійно скаржився в листах. Флобер ставив перед собою завдання «з людської гнилі», з «життя кольору плісняви» створити твір мистецтва, зробити цікавим для читачів середовище провінційних обивателів, до того ж відмовившись від арсеналу літературних засобів і форм, яким користувалися його попередники.

Перший роман Флобера має підзаголовок «Етюд провінційних звичаїв» (перекладений М. Лукашем як «Побут провінції»). Перед читачами постає світ обивателів, людей обмежених, самовдоволених,