лише в 1927 p. Його текст обривається в момент, коли карета під'їжджає до палацу Ганських у Верхівні. Найцікавіші в цьому нарисі сторінки про життя українських селян. Вони виглядають щасливими пейзанами, що ведуть безтурботне існування в мальовничих селах серед родючих нив. «Всюди, - пише Бальзак, - я бачив групи селян і селянок, які йшли на роботу або поверталися додому, дуже весело, безтурботною ходою і майже завжди з піснями». І те, що живеться їм нібито краще, ніж селянам французьким, письменник, зрештою, пояснює порівняно слабким проникненням буржуазних відносин в українське село. Багатих селян, які мають гроші, зазначає він, тут дуже мало, вони не зазнали руйнівної дії «фінансового начала», і на цій підставі Бальзак схильний вважати їх щасливими. Однак у листах, які він писав із Верхівні рідним та друзям, поступово виступає інша картина життя українського села, не схожа на намальовану в нарисі патріархальну ідилію.

Під час другого перебування у Верхівні здоров'я Бальзака погіршувалося з кожним місяцем. У листах на батьківщину він звинувачував у хворобах «суворий український клімат», насправді ж наступає розплата за непомірну працю, за постійне перенапруження, які виснажили могутній організм. Бальзак домагається від Ганської згоди на одруження, але вона продовжує вагатися. Врешті-решт, як пише А. Моруа, «жалість, кохання і слава взяли гору, і вона дала згоду на шлюб». Вінчання відбулося 14 березня 1850 р. у бердичівському костьолі Св. Варвари. Наприкінці квітня того ж року виїхали до Парижа, куди Бальзак прибув у такому тяжкому стані, що довелося терміново скликати консиліум лікарів. Однак медицина вже не могла допомогти, і 18 серпня 1850 р. творця «Людської комедії» не стало.

В Україні знайомство з творчістю Бальзака розпочалося ще за його життя завдяки російським перекладам, які з'являються в 30-х роках XIX ст. З нею був обізнаний Шевченко, про що свідчать згадки про баль-заківські твори в його повістях. Франко вбачав у творцеві «Людської комедії» одного з найвидатніших письменників-реалістів у французькій і європейській літературах. Переклади творів Бальзака українською мовою починають з'являтися з останньої третини XIX ст. Так, 1884 р. у Львові вийшов друком роман Гонорія Бальзака «Батько Горіо». Особливо активно перекладався Бальзак українською мовою в 20-х і на початку 30-х років; тут слід відмітити внесок відомого письменника В. Під могильного. Наприкінці 80-х років почало виходити десятитомне видання творів Бальзака, але воно обірвалося на п'ятому томі.