1862-1949

Наприкінці 30-х років XX ст. на сцені Київського театру юного глядача режисер Деєва, учениця К*. Станіславського, поставила драму уславленого бельгійського драматурга Моріса Метерлінка «Синій птах». Це була перша й остання за часів радянської влади вистава за твором цього драматурга. У тексті були зроблені численні купюри. Скорочення мали на меті не лише перетворити дуже довгу п'єсу на компактнішу, сценічнішу, придатнішу для дитячого сприйняття, а й, у першу чергу, зняти з неї «містичний наліт», усю її «сумнівну» (з точки зору урядовців культури) символіку та філософію. Звичайно, при цьому утворилися прогалини, а отже, й суттєві втрати - і змістові, і формальні. Однак краса чарівної філософської казки виявилася незнищенною. Прекрасний акторський ансамбль, гарні, навіть вишукані декорації з використанням багатошарових тюлевих завіс у казково-ніжних сценах, що створювало враження марення, сну, поетичної відстороне-ності, і, звичайно, сам текст - усе це впливало на дитячу аудиторію. Мов зачаровані, стежили діти за пригодами малих шукачів щастя, яке уособлював Синій птах: переживали разом з Тільтілем і Мітіль найглибше розчарування, коли птах відлітав на Місяць і вони залишалися ні з чим; голосно погоджувалися допомогти Тільтілю віднайти птаха, щоб у майбутньому хлопчик був щасливим. Ідейно-художня сила п'єси залишалася дійовою і всупереч згаданим втручанням у текст твору.

Життєвий і творчий шлях. Один із найвідоміших драматургів на зламі століть, автор «Синього птаха» і багатьох інших драматичних творів Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 р. у Генті (Бельгія) у родині нотаря. Вчився у єзуїтській школі, потім вивчав право в Парижі й відтоді жив у цьому місті. Там же з'явилася книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), в якій автор відстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво всупереч безкрилому копіюванню сірої буденності на засадах натуралізму, спрощеному і надто раціональному тлумаченню життя в дусі філософії позитивізму. Далі з'являються три збірки поезій. Великий успіх приносять Метерлінку п'єси: казка «Принцеса Мален» (1889), одноактівки «Непрошена», «Сліпці» (1890), драма «Пелеас і Мелізанда»