із складними, не завжди йому зрозумілими подіями и відносинами, заплутується в них, як людина зазнає морального краху. А втрата зв'язку з рідною землею позбавляє його творчої наснаги. Духовний і мистецький занепад призводять Родеріка до самогубства. Для Джеймса у цьому романі сполучаються дві провідні теми. Перша - це тема мистецтва, художника і суспільства, призначення творчості, її сенсу та мети, і того, наскільки митець усвідомлює своє призначення. Чи може він за існуючих умов залишатися на рівні високих завдань справжнього творення прекрасного? І друга, вже згадана, тема: «зіткнення двох типів цивілізації, що склалися на протилежних берегах Атлантики, шукання «колишнього дому», який лишився у Старому Світі, колізія, що її створюють американська «наївність» і європейська «освіченість» (О. Зверєв). Ця тема стане провідною в багатьох творах прозаїка, пройде червоною ниткою від знаменитої повісті «Дейзі Міллер» (1878) через багато новел і повістей 80-90-х років, романи «Європейці», «Жіночий портрет», «Посли» і аж до одного з останніх - «Крила голубки».

Ще одна важлива для письменника тема - це буржуазний практицизм, дуже характерний для його батьківщини. Практицизм створює цілу систему фальшивих цінностей, деформує уявлення про істинні людські ідеали, завдання людини на цій землі. Він змушує навіть талановитих і порядних людей ганятися за пустими міражами, витрачати своє життя, сили і почуття на нікчемні справи. Про це Джеймс писав у таких великих романах, як «Вашингтонська площа» (1880) -перша частина трилогії, до якої, зокрема, входять «Бостонці» (1886).

Ми не маємо змоги охарактеризувати більшість творів Генрі Джеймса, в першу чергу його масштабні романи, які він написав майже два десятки. Однак, звертаючись до відносно невеликих за обсягом творів митця, можна нагадати його слова: «Обсяги творів не мають значення - нехай кожний обробляє свій сад. Треба написати багато новел і написати їх так, щоб вони були досконалими». Загалом творів малої прози Джеймс написав приблизно сто. Така його «плодючість» не дивує, якщо пам'ятати, що лише творчість була для нього сенсом існування. Деякі повісті й оповідання письменника у теперішнього читача викликають особливий інтерес. Серед них є такі шедеври, як «інтернаціональна» психологічна повість «Дейзі Міллер», як абсолютно блискучо пронизливі «Листи Асперна» (1888), гіркий «Урок майстра» (1888) або сповнений містичної таємничності триллер «Поворот гвинта» (1898), гумористичне оповідання «В клітці» (1898) та ряд інших оригінальних, захоплюючих творів, написаних із великою психологічною та стилістичною майстерністю. У цих взірцях малої прози втілилися всі ті риси стилю Джеймса, всі його новаторські відкриття, що випереджали свій час, які знайдемо і в його великих романах. Може, тільки в компактніших текстах вони якісь помітніші та виразніші, не розмиті багатослівністю.

ПОВІСТЬ «ДЕЙЗІ МІЛЛЕР»

Серед вищеназваних повість «Дейзі Міллер» була першою за часом написання і залишалася найвідомішою. У повісті події відбуваються в