тинстві Генрі побував із батьками в Європі, що справило неабиякий вплив на формування його світогляду. Він гостро відчув різницю між європейськими країнами з їхньою давньою історією, багатовіковою культурою, чудовими витворами мистецтва і молодою державою - Сполученими Штатами. Після закінчення навчання Джеймс прожив певний час у Франції та Англії і нарешті в 1874 р. оселився в країні Шекспіра та Діккенса назавжди. Молодий письменник не лише добре знав європейську літературу, а й, перебуваючи у Парижі, ввійшов у коло митців, які задавали тон у французькій літературі. Він був особисто знайомий з Флобером (його, як і Бальзака, вважав своїм учителем), Золя, Мопассаном і Тургенєвим. Найвища стильова довершеність Флоберової прози, прагнення французького майстра до абсолютної об'єктивності у відтворенні існування внутрішнього світу героїв через усе це особливо приваблювало молодого Джеймса. На час переїзду до Європи він написав уже кілька творів - літературно-критичних статей і оповідань, які охоче друкували в журналах, хоча його художня проза була ще несамостійною. У цих творах були відчутні впливи Бальзака, Меріме, Готорна.

Ідеї Готорна про новий сенс літератури, яка має «вперто шукати справжні нетлінні цінності», закладені у звичайному повсякденному житті; сполучати це з розкриттям їхнього глибокого змісту, піднести буденне на вищий духовний щабель, окрилити його думкою і почуттям, були близькі Джеймсу із самого початку його письменницької діяльності, як і «пристрасть до проблем моралі». Саме тому при першому знайомстві у Франції з її найбільшими письмен-никами-натуралістами молодий американець не прийняв їхньої естетики, вона здавалася йому надто заземленою, неповноцінною, без отієї духовної піднесеності буденного, розуміння звичного простого життя як зовнішньої форми глибшого сенсу існування. Під впливом нових уявлень про завдання літератури були написані два його великих романи суспільно-громадянського і політичного звучання «Бостонці» й «Княгиня Казамас-сіма» (обидва 1886). Однак справжнім явищем у художній літературі став його перший значний роман «Родерік Хадсон» (1876), написаний вже після переїзду до Європи. В ньому йшлося про глибокий внутрішній конфлікт молодого скульптора-американця, який не знаходить підтримки, розуміння свого таланту на батьківщині, задихається в атмосфері рідного провінційного Нортгемптона, де його мистецтво нікому не потрібне, і мріє, що за океаном, у Європі, він зможе самоствердитися, знайти визнання. Проте його ілюзії не витримують випробування реальною дійсністю. За кордоном у Римі він стикається

Батько письменника

Вільям Джеймс -брат письменника. Автопортрет