М. Петров. Ілюстрація до роману «Пригоди Тома Сойєра»

слідства - викликали у Марка Твена такий же громадський осуд, як і прояв расизму, яких так багато в романі. Все, що спостерігає розповідач Гек на берегах могутньої Міссісіпі, загалом похмуре, невтішне. Це, крім згаданого самосуду, темрява, невігластво, жорстокість, дикість обивателів численних маленьких міст, повз які пропливають втікачі, їхня грубість і примітивність. Це загибель візника Боггса, вбитого малим провінційним тираном полковником Шербор-ном. Це криваві розборки за землю, за власність, як на сторінках книги, де йдеться про взаємне фізичне винищення двох заможних родин Гренджфордів та Шепердсонів, охоплених ще й родовою ворожнечею. Це й справа про спадщину Пітера Вілкса, на яку зазіхають «Король» і