вання стану людини, яка перебуває зі своїми роздумами та болем сам на сам із природою. Внутрішній монолог - найважливіший і дуже характерний для Толстого засіб психологічного аналізу, «діалектики душі». Мислячі герої Толстого занурені в процес самоспостереження й самопізнання. Природною формою передачі такого стану є внутрішній монолог. Функціонально значущими є внутрішні монологи Андрія Волконського на полі Аустерліца («Як тихо, спокійно і урочисто, зовсім не так, як я біг...»), після поранення на перев'язочному пункті Бородінського поля («Так, любов...»), Наташі Ростової про її заручини з князем Андрієм («Невже це я, та дівчинка-дитина...»). Тут внутрішнє мовлення персонажа передано як зв'язне, стилістично злагоджене, струнке міркування. У внутрішньому монолозі іншого типу передача думок персонажа переривається численними авторськими коментарями, що створює ефект немов «подвійного бачення» (внутрішній монолог Миколи Ростова після бою під Шенграбеном). У творчості Толстого і Достоєвського представлено також крайню форму внутрішнього монологу - «потік свідомості», що створює ілюзію стенографічно точного відтворення неупорядкованої, спонтанної внутрішньої мови персонажа.

Сучасників Толстого вразив новий спосіб змалювання явищ природи у «Війні і мирі». Пейзаж у романі є не стільки самостійним «образом», паралеллю до психологічного стану людини, скільки відображенням самого психологічного стану через звернення до явищ природи. М. Страхов, автор блискучих статей про роман Толстого («Війна і мир». Твір графа JI. М. Толстого», 1866, 1869, 1870 pp.), зазначав: «Природа у нього з'являється лише так, як вона відбивається в дійових особах; він не описує дуб, що стоїть серед дороги, або зоряну ніч, коли не спалося Наташі та князю Андрію, а описує те враження, яке цей дуб і ця ніч справили на князя Андрія».

Пейзаж, як всякий інший спосіб психологічного аналізу, обов'язково пов'язаний у прозі Толстого з моральною проблематикою, віддзеркалює важливі, найчастіше навіть вирішальні, моменти в житті героїв.

Майстерність Толстого, його відкриття в галузі поетики сприяли появі в романі «Війна і мир» повнокровних, таких, які легко уявити, «пізнати», образів людей, речей, природних явищ. Про абсолютно унікальний тип реалізму Толстого, уміння митця «створювати» неповторну, «зриму» художню дійсність писав С. Цвейг: «Коли його читаєш, здається, що дивишся крізь відкрите вікно у справжній світ».

Запитання і завдання

1. У чому полягає жанрова своєрідність роману «Війна і мир»? Які жанрові особливості «роману-епопеї»? Які твори цього жанру вам відомі? Наведіть приклади з історії світової літератури ХІХ-ХХ ст.

2. Як відбилася у «Війні і мирі» філософія історії Толстого?

3. У чому полягає універсальний філософський зміст змалювання людини і світу в романі «Війна і мир»?

4. Які філософські, історичні, етичні та естетичні принципи зображення війни в романі «Війна і мир»? Поясніть ставлення письменника до ідеї «вічного миру». Підтвердіть свої відповіді прикладами з тексту роману «Війна і мир».