лише тридцять два. Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, думки, розмірковуючи над жахливим і пророчим сном про «світову язву-моровицю», яка була спричинена «трихінами», мікробами свавілля і забуттям гуманістичних культурних традицій, Раскольни-ков відчуває себе здатним до відродження. «Диво» оновлення (в романі показано тільки перший його етап) особистості Раскольникова відбувається під благодійним впливом любові Соні Мармеладової, в сяйві й теплі її жертовного кохання і всерозуміння.

Образи Соні Мармеладової та Родіона Раскольникова об'єднані за принципом контрасту, який є визначальним для філософського роману Достоєвського. Зіставляються дві життєві позиції: «за» і «проти». Анархо-індивідуалістичному бунту Раскольникова, егоїстичній сутності його теорії протиставлено християнський гуманізм, альтруїзм Соні. З точки зору жанрової структури двосторонній «діалог» Соні й Раскольникова входить до «великого діалогу» всього роману за законом поліфонізму («багатоголосся»). Під «поліфонією» М. Бахтін, автор цього терміна і найвидатніший дослідник творчості Достоєвського, розумів «множинність і незлиття голосів і свідомостей», філософське багатоголосся, полілог.

У поліфонічному романі, яким вважається роман Достоєвського, «голосам» персонажів властива самостійність, вони звучать нібито «поряд» один з одним і «поряд» із голосом автора, який не є домінуючим.

Соня, так само, як і Раскольников, переступила, але пере-ступила не через іншу людину, не через християнську мораль, а через себе, пожертвувавши собою, а не кимось іншим. Мотиви, за якими Соня стала на шлях гріха, продиктовані святим почуттям врятування маленьких сестер, брата, хворої мачухи. Катерина Іванівна, отримавши від Соні гроші, всю ніч молиться за неї, оплакуючи її «падіння». Як великий подвиг самозречення розцінює життя Соні Раскольников: «Я не тобі вклонився, я всьому стражданню людському вклонився», -говорить він, цілуючи ноги Соні. Її жертовний подвиг ґрунтується на безмірній відданості людям, співчутті. Схожа на дитину у своїй беззахисності й чистоті, «тиха» Сонечка протиставляє антигуманному бунту Раскольникова своє розуміння ідеї перетворення світу - оновлення його через доброту, покірливість, лагідність, жертовність.

Запитання і завдання

1. Прокоментуйте назву роману «Злочин і кара».

2. Які особливості жанру «роману-трагедії» притаманні цьому твору?

3. Яку функцію виконує опис сюжетних перипетій у перших розділах роману? Як поведінка Раскольникова до скоєння злочину і після нього відтворює конфліктну свідомість персонажа?

4. Як розкриваються в романі причини злочину Раскольникова?

5. Яким чином дискредитується анархо-індивідуалістична позиція Раскольникова, хибність його теорії?

6. Розкрийте значення образу Соні Мармеладової.

7. Що таке «петербурзький міф»? Поясніть на прикладах із тексту, як урбаністичний пейзаж, опис вулиць, будинків, сходів, дворів пов'язаний з психологією героїв Достоєвського.