ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИНИ XIX ст.

Формування реалізму у французькій літературі розпочалося ще на рубежі XVIII-XIX ст. У цьому процесі французькі історики літератури відмічають роль двох письменників - JI. С. Мерсьє (1740-1814) і Н. Ретіфа де ла Бретонна (1734-1806), представників побутово-описо-вого або «емпіричного реалізму». Однак про реалізм у французькій літературі наприкінці XVIII - на початку XIX ст. можна говорити лише як про тенденцію. Загалом це була література перехідного періоду, що являла строкату картину, де представлені різні напрями й течії (класицизм, рококо, сентименталізм, преромантизм та ін.), але домінуючим залишався класицизм. Тут сильно позначилася дія позалітературних чинників, передусім політичних обставин, в яких розвивалася тоді французька література. Під час революції 1789-1799 pp., яка відбувалася в античних декораціях і з античними фразами на устах, в ній панував т. зв. революційний класицизм. У наступний період Консульства й Імперії (1799-1814) класицизм зберігає статус офіційно визнаного й підтримуваного мистецтва. Цими обставинами пояснюється великою мірою й запізнілий розквіт романтизму у французькій літературі й мистецтві.

Тож ствердження романтизму як провідного художнього напряму у Франції відбувається вже після падіння Наполеона, в період Реставрації (1814-1830), хоч і цей режим ставився до нього вороже. Щодо реалізму, то він і в першій третині XIX ст. залишається тенденцією літературного процесу, що проявляється у творчості окремих письменників. Серед них назвемо в першу чергу поета-пісняра Ж.-П. Беранже (1780-1856), в поезії якого виявляється сильна реалістична тенденція.

Суттєвою особливістю літературного процесу у Франції середини XIX ст. є те, що розквіт романтизму збігся в часі з початком інтенсивного формування й піднесення реалізму. Справді, на рубежі 20-30-х років у літературу приходить більшість видатних французьких романтиків: у 1827 р. визначається на позиціях романтизму В. Гюго, в 1830 р. з'являється перша збірка А. де Мюссе, роком пізніше пише свій перший роман Жорж Санд, на початку 30-х років заявляє про себе як романтик Ж. де Нерваль. І водночас виходять на літературний кін письменники, творчість яких знаменувала появу реалізму як літературного напряму: у 1827 р. Стендаль видає роман «Арманс», що пройшов