варіанти майбутнього. Отже, російські реалісти мали справу з незавершеною дійсністю, яку вони не хотіли визнавати як щось істинно реальне й остаточне. На цьому ґрунті в російській літературі з'являються аспекти й тенденції, які не отримали розвитку в західноєвропейському реалізмі. Звідси глибока світоглядна занепокоєність російських реалістів, їхній інтерес до корінних проблем суспільного, морального й духовного життя і їхня активна позиція у ставленні до дійсності.

У російській реалістичній літературі був неможливий той насмішкувато-гумористичний, поєднаний з моралізаторством підхід до дійсності, що був поширений в англійській літературі. З її духом і пафосом був несумісний і критично-аналітичний, але водночас і науково-констатуючий метод, який у другій половині XIX ст. усталився у французькій реалістичній літературі. Російські реалісти відзначаються критицизмом і викривальним пафосом, але при тому їм залишилася чужою й «безідеальність», в яку все помітніше впадав французький реалізм. Вони мали свою позитивну програму, свої ідеали, нерідко забарвлені утопізмом. Тією ж якістю, яку з найбільшим правом можна назвати духовно-естетичною домінантою їхньої творчості, є її зосередженість на людині й людських цінностях. До речі, ця якість найперше впадала у вічі західним письменникам та критикам і наголошувалася ними, від неї невіддільне ствердження духовно-мо-ральної сутності людини, невловимої в «наукових» системах координат, що з особливою силою прозвучало у найвидатніших російських письменників XIX ст. - у Пушкіна й Гоголя, Толстого й Достоєвського. Не відриваючи людину від життєвого середовища, російські реалісти разом із тим переконливо показували, що людина не сходить ні до впливів середовища, ні до біологічної природи і зберігає свою духовно-моральну самоцінність.

Запитання і завдання

1. Визначте часові й просторові межі реалізму як художнього напряму літератури XIX ст. Як він співвідносився з романтизмом?

2. Чи був реалізм всеохоплюючим напрямом у літературі середини XIX ст.?

3. Чи можна вважати реалізм «найправдивішим художнім методом»? У чому хибність подібного підходу?

4. Який тип автора характерний для реалістичної літератури?

5. У чому полягає принципова новизна жанрової системи реалістичної літератури?

6. Чим можна пояснити домінування романтизму в ліричній поезії середини XIX ст., у «добу реалізму»?

7. У чому основні відмінності реалізму 30-40-х років і реалізму другої половини XIX ст.?

Теми творів і рефератів

1. Засадничі принципи реалістичної художньої системи.

2. Роман як домінуючий жанр реалістичної літератури.

3. Своєрідність жанрової системи реалістичної літератури.