ХУДОЖНІ ВІДКРИТТЯ МАЙСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Відносно уповільнений розвиток російської літератури в XVII-XVIII ст. заступився бурхливим піднесенням літературної творчості на початку XIX ст. і стрімким злетом у другій половині століття. Російське красне письменство представлене творчістю видатних митців, насамперед прозаїків, Гончарова, Тургенєва, Достоєвського, JI. Толстого, Лєскова, Салтикова-Щедріна, Чехова, які продовжили традиції Пушкіна, Лєрмонтова, Гоголя.

Література завжди посідала в житті Росії особливе місце, але у другій половині XIX ст. її значення як духовної основи нації зросло й зміцнилося. Як і раніше, у центрі уваги письменників - внутрішній світ людини, її морально-філософські шукання, її любов і страждання, драми й трагедії, надії й сумніви, осмислення шляхів оновлення світу. Проза цього періоду відбила істотні й загальні риси російської літератури - інтелектуалізм, філософську оснащеність, соціальний аналіз, психологізм, занепокоєність письменника корінними проблемами сенсу життя, призначення людини.

У Росії, унаслідок особливостей історичного розвитку, література існувала в тісному зіткненні із суміжними гуманітарними галузями -етикою, історією, соціологією, психологією, етнографією, естетикою. Однак найголовніше те, що література фактично стала художнім вираженням моральної філософії, навіть перейняла на себе функцію філософії як науки. Про це писав відомий знавець світової культури, німецький учений XX ст. Ганс Георг Гадамер, який зазначив, що саме у XIX ст. професійну філософію «затьмарило світло, яке струменіло від великих мислителів із царини літератури, особливо французької (Стендаль, Бальзак, Флобер) та російської (Гоголь, Достоєвський, Толстой)».

Поринулість російської класичної літератури в національні проблеми не виключала її інтересу до загальнолюдських світових питань. Про «всесвітню чутливість» російської літератури нагадав у своїй Пушкінській промові 1880 р. Ф. Достоєвський. Моральні шукання героїв Тургенєва, Толстого, Достоєвського, Чехова завжди співвідносяться з духовним досвідом усього людства.