Оскар Вайльд був талановитим і самобутнім письменником. Його твори завоювали прихильність дуже багатьох читачів різного віку. Казки, або чарівні історії, яким він дав назву «fairy tale», роман «Портрет Доріана Грея», п'єси письменника залишаються цікавими для любителів книжок, перевидаються, не сходять із кону театрів, отримують нове життя в екранізаціях. Як особистість, він був винятково оригінальним: і у своїх думках, часто втілених в афористичні парадоксальні висловлювання, які перевертали з ніг на голову звичайні кліше так званого «здорового глузду», і у своїй зухвалій поведінці в товаристві, своєму вигадливо помітному одязі, дивних смаках тощо. Парадоксальність і епатажність, постійне бажання дратувати оточуючих, кидати їм виклик своїми словами, вчинками, іронією, що межує з цинізмом, - усе це привертало до нього підвищену увагу, яку можна було б назвати хворобливою. Він не залишав своїх сучасників байдужими. Одні ним захоплювалися, інших він обурював, у багатьох викликав бажання наслідувати свої естетські манери, екстравагантне вбрання, недбалу зухвалість, словесну еквілібристику. Проте нікому з наслідувачів не вдалося повторити оригінал, тим більше його перевершити.

У творчому житті О. Вайльда був період досить байдужого ставлення публіки до його творів, зокрема ранньої не зовсім самостійної поезії. А потім прийшла справжня популярність малої прози письменника - казок, оповідань, роману «Портрет Доріана Грея», успіх постановок його п'єс на сценах провідних театрів, в яких грали найвідоміші актори. Есе, статті, рецензії О. Вайльда викликали жваве обговорення, суперечки, заперечення. Цей ірландський католик, провінціал, вискочень в очах бундючних вікторіанців-пуритан став однією з найвідоміших особистостей культурного життя тогочасної Англії. Його слава поширилася далеко за межі держави. Навіть те, що художники малювали на Вайльда карикатури, а драматурги створили на нього пародію в комедії, свідчило про його «зіркову» популярність. Постановка цієї англійської п'єси у США привела до того, що його як своєрідний людський і митецький феномен запросили до цієї країни з циклом виступів-лекцій про англійське мистецтво XIX ст., вони мали приголомшливий успіх.