ВСТУП

У XIX ст. у Європі й СІЛА була створена дивовижно багата й розмаїта література, яка зробила великий внесок у духовну й художнк культуру людства. Її двома основними напрямами чи, точніше, системами художньої творчості були: романтизм і реалізм. З літературою романтизму ви вже ознайомилися у 9 класі, у цьому підручнику йтиметься переважно про реалістичну літературу. Однак спершу визначимо їхнє розміщення в часі й співвідношення між ними. Було б великим спрощенням вважати, що романтизм припадає лише на першу половину XIX ст., а реалізм — на другу, і вони обмежуються якимись жорсткими часовими рамками. Насправді ж романтизм у літературі продовжував розвиватися і в другій половині століття, пізніше переходячи в неоромантизм, а розвиток реалізму розпочався вже в 30-40-х роках.

Отже, слушніше вважати, що романтизм і реалізм - це дві основні художні системи XIX ст., котрі розвивалися як діахронно, так і синхронно. Проте при цьому романтизм був домінуючим художнім напрямом у літературі першої половини XIX ст., а реалізм - у другій його половині, принаймні до останніх його десятиліть.

Разом із тим неможливо чітко розмежувати романтичну і реалістичну літературу, особливо в першій половині XIX ст. У творчості багатьох великих письменників 20-40-х років, яких у нас прийнято було однозначно відносити до реалістів (Стендаль, О. де Бальзак, Ч. Діккенс, М. Гоголь та ін.), сильно виявився романтичний струмінь, а їхні індивідуальні стилі, кожен на свій лад, синтезували реалістичні, романтичні та інші елементи. Отже, проводячи згадане розмежування, довелося б краяти їх навпіл або й на кілька частин. Та й самосвідомості письменників-реалістів у них ще не було, вони вважали себе належними до «сучасногомистецтва», протилежного «старому» класицистичному, до мистецтва, в якому поєднувалися реалістичні й романтичні тенденції. Остаточне виокремлення реалізму як художнього напряму й розмежування його з романтизмом відбулося вже в другій половині XIX ст. і то не до кінця.

Загалом же слід зазначити, що реалістична література - це, порівняно з романтичною, інший духовний і художній світ, породжуваний іншою історичною епохою. Романтизм розквітнув у буремну переломну епоху, центром якої була Велика французька революція 1789-1799 pp., і став потужним художнім вираженням цієї епохи, її ідеальних надій і - ще більшою мірою - її гірких розчарувань. Щодо реалізму, то він виник у